Фізична географія України

Пірати Азовського моря (історико - географічний квест)

Зона лісостепу
Мішані ліси 
Зона мішаних лісів

Відкритий урок з використанням нетрадиційних форм та прийомів

навчання. 8 клас.

Мета: сформувати знання про географічне положення зони мішаних лісів; дати комплексну характеристику на основі узагальнення та систематизації знань про різні природні компоненти, їх взаємозв’язок; удосконалювати навички роботи з різними тематичними картами; виховувати бережне ставлення до навколишньої природи.

Тип уроку: комбінований з використанням ІКТ

Обладнання: підручник, атлас, карта фізико – географічного районування, карти України: Фізична, кліматична, ґрунтів, рослинності, мультимедійна презентація.

Опорні та базові поняття: фізико – геогравічна зона, фізико – географічний край, фізико – географічна оласть, природні компоненти, природоохоронні території; бори, субори, сугрудки, груди, рамени, березняки.

Географічна номенклатура: Українське Полісся; селище Рава – Руська; міста – Львів, Золочів, Кременець, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Кролевець, Глухів; фізико – географічні області, зони; раніше вивчені об’єкти рельєфу, гідрографії, адміністративні області.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Перевірка д/з

1. За картою районування вчитель оберає одну фізико – географічну область для кожного варіанта. Завдання учням: Назвіть одну за одною фізико – географічні одиниці вищого порядку, до складу яких входить обрана вчителем область. (1-в Харківська схилово – височинна облась;2-в Приазовська височинна область; 3-в Центральнокримська область, 4-в Чернігівське Полісся))або на які фізико – географічні одиниці поділяється Україна

3. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок

Вчитель:

1. За якими ознаками можна дати комплексну характеристику певної території. Складіть план характеристики природної зони.

4. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ви вже знаєте багато особливостей природи України. Сьогодні ми починаємо узагальнювати та систематизувати, конкретизувати їх для п’яти найбільш відмінних між собою територій України. Починаємо з півночі – із зони мішаних лісів.

Поетична хвилинка

Помандруймо швидше в даль

Де зеленії верхівки підпирають небокрай

Де берізка і ялина, сосон край, старих дубів

Це є північ України – зона мішаних лісів.

5. Вивчення нового матеріалу ( за допомогою випереджальних завдань для учнів, комп’ютерної презентації, з використанням звуків природи мішаних лісів, усної народної творчості та твору Лесі Українки «Лісова пісня»

1. Географічне положення (доповіда учень;розпочатий показ слайдів під природні звуки Полісся)

S~113 тис.км², 20% території України; на заході має суцільне розповсюдження (вклинюється центральна частина Волинської височини); південна межа проходить поблизу Рава – Руської, Львова, Золочева, Кременця, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Кролевця, Глухова. (учень показує на карті України)

2. Особливості природи. Учень:

• Низовинний рельєф з поширенням льодовикових та водно – льодовикових форм рельєфу з піщаними та супіщаними відкладами. (зандри, морени)

Моренні рівнини - рівнини, які утворюються в результаті накопичення моренних відкладів (суглинків із включеннями пісків, гальки і валунів), які переносяться і відкладаються покривними льодовиками. Моренні рівнини мають складний рельєф, у якому плоскі ділянки перемежовуються з горбистими, а зниження зайняті озерами й болотами. Поширені в місцях прояву давнього покривного зледеніння (в Україні - на Поліській низовині).

Моренно - зандрові - рівнини, які утворюються в результаті сумісного накопичення моренних (льодовикових) і зандрових (водно-льодовикових) відкладів, причому останні перекривають перших.

Учень:

• Клімат помірно – континентальний, літо вологе і тепле із середніми температурами липня +17+19ºС, зима відносно м’яка з середніми t
  січня – 4,5ºС-8ºС; К (коефіцієнт зволоження)~2.( зачитування опису пір року в лісі з твору Лесі Українки «Лісова пісня»)

Весна: по узліссі і на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон – трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо – блакитну воду. Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі.

Літо: Листя на деревах стало темно матовим..., озеро змаліло..., очерети скупо шелестять скупим листям. На галявині...засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій – жито. На озері плавають гуси. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки – десь пасеться товар.

Осінь: Хмарна, вітряна осінь... Вночі стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче і враз обривається. Настає тиша. Безлистий ліс майорить проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок.

Зима: Вітер збиває білий зимовий цвіт з дерев. Цвіт лине, лине, далі переходить у густу сніговицю. Коли вона трохи ущухла, видко знову зимовий краєаид, з важким навісом снігу на вітах дерев. Сніг падає і падає без кінця...

Учень:

• Густота річкової сітки 0,29 км/км², місцями до 0,5 км/км², багато боліт, озер, підземні води розташовані близько до поверхні. Серед безліч поверхневих вод є і озеро Нечимне, яке Леся Українка описала в своєму творі «Лісова пісня» (робота з підручником «Фізична географія України». В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова, ст. 188. Учень зачитує опис озера Нечимного).

Учень:

• Переважають різновиди дерново – підзолистих та болотних ґрунтів.

Учень:

• Характерні рослинні та тваринні угрупування лісів (бори, субори, сугрудки, груди, рамени, березняки), боліт, луків; лісистість – близько 30%.

Учень:

• Поширені мішано – лісові, хвойно – широколисті ландшафти, болотні, в заплавах річок – лучно-лісові, болотні. Дедалі більше поширюються змінені та антропогенні ландшафти.

Учитель:

Леся Українка, довго спостерігаючи та милуючись навколишнім лісом, склала своє ставлення до кожного окремого деревця і змалювала це в драмі:

Я не знаю нічого ніжного, окрім берези,

За те її сестрицею взиваю;

Але вона занадто вже смутна,

Я часто плачу, дивлячись на неї.

От вільхи не люблю – вона шорстка.

Осика все мене чогось лякає;

Вона й сама боїться – все тремтить.

Дуби поважні надто. Дика рожа

Задирлива, так само й глід, і терен...

А ясен, клен і явір – гордовиті.

Калина так хизується красою,

Що байдуже їй до всього в світі.

Учень(легенди про дерева Полісся):

Сосна

Часто сосну називають перлиною лісу. Звідки ж з’явилася на Поліссі ця струнка красуня? Давні греки склали про неї чудову легенду. У чарівну вродливу німфу Пітіс закохався бог північних вітрів Борей, що надумав перенести її до своїх снігових володінь. Злякана німфа звернулася до лісового бога Пана з благанням сховати її, і той вкрив Пітіс зеленим гіллям. Коли ж Борей почав шукати німфу серед лісу, від його холодного подиху померзли трави, опало листя з дерев, лише зачарована красуня міцно тримала свої шати, але задерев’яніла від нестерпного холоду навіки. Сльози Пітіс стали прозорою живицею.

Так розповідає міф. Але сосна – дійсно дерево чарівне, адже зростає вона і на пісках, і на бідних ґрунтах, і на болотах, навіть на гранітних скелях.

Деревина сосни міцна, але м’яка, стійка до гниття. Деревина сосни незамінна як у побуті, так і промисловому виробництві. У народі кажуть:»Що не соснина, то дім та хатина».І це дійсно так: зроблені із сосни хати не руйнуються понад 150 років! Насамперед це заслуга живиці: її бактерицидні якості використовували для бальзамування померлих ще у Давньому Єгипті.

Під час окиснення скипидару (перегнаної живиці) повітрям утворюється озон: ось чому так легко дихається у сосновому лісі.

Учень:

Слов’яни, які жили в лісах, ставилися до дерев з великою повагою. Ліси вважалися місцями священними. Через дупла старих дерев пролазили хворі люди, щоб відвести від себе хворобу.

Існує немало повір’їв про те, що душа після смерті може перейти в дерево і тому в давнину дерева не ламали, не рубали, а лише збирали сухі гілки.

Учень:

• характерні лісові тварини: козулі, лосі, дикі кабани, вовки, лисиці, рисі, куниці, зайці, білки, борсуки; птахи – лелека, глухар, тетерук, сова, дятел чорний, зозуля, горобці, синиця; жаби , ящірки, вуж звичайний, гадюка звичайна.

3. Фізико – географічні одиниці

Вчитель:

У межах Поліського краю 5 областей, що змінюються із заходу на схід, та 1 – Мале Полісся розташоване на заході південніше Волинського та Волинської височини. (робота з атласом та контурною картою; учні на контурних картах позначають межі природних областей)

4. Проблеми зони.

Колективна робота учнів з підручником ст. 190 Учні за текстом підручника визначають проблеми зони

Несприятливі природні процеси: заболочування, перезволоження, ерозія, карстово – провальні процеси. Вони посилюються внаслідок господарської діяльності людини (вирубування лісів, осушення боліт, інтенсивний випас худоби тощо). Катастрофічний вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

5. Природоохоронні заходи, Природоохоронні території

(робота з картами атласу ст. 30-31)

Догляд за лісом та лісовідновленням, збереження лісової фауни охорона атмосферного повітря в промислових центрах, насадження дерев і кущів для закріплення розвіюваних пісків, рекультивація земель порушених кар’єрами, збереження боліт, як джерел живлення річок.

Природноохоронні території: природні заповідники, національні парки, заказники, пам’ятки природи.

6. Закріплення вивченого матеріалу

Цікавими і змістовними були доповіді. А зараз перевіримо, чи багато ви запам’ятали з того, що почули.

1. Гра «Правда – неправда».

(учитель зачитує певне підтвердження, що стосується теми, а учні говорять, правдиві ці свідчення чи ні.)

1. Природна зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних зон України.
2. Рельєф зони мішаних лісів переважно височинний.
3. Українське Полісся – найбільш зволожена природна зона.
4. На Поліссі поширені сосново – дубові ліси.
5. Грунти Полісся відзначаються значною родючістю.
6. Серд природоохоронної діяльності переважає – боротьба зі зсувами.

2. Літературно – природнича вікторина

(Клас ділиться на дві групи. Виграє та група яка перша піднімала руку і давала правильну відповідь)

• Яке озеро стало прототипом місця дії «Лісової пісні» Л. Українки? (оз. Нечимне)
• В якій природній зоні розташоване це озеро? (Мішаних лісів)
• Хто зайвий у названому логічному ланцюжку – козуля, лось, дикий кабан, верблюд, рись? (Верблюд)
• Яке дерево Мавка називає своєю сестрицею? (Березу)

7. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Коротко сформулюйте вивчене впродовж уроку

8. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 35